ірмос
(гр. irmos — зв’язок) — у візантійських гімнах строфа, яка з’єднує біблейську піснь з християнськими гімнами іншого віршування, встановлюючи для них метрику наспіву на біблейську тематику. В VII ст. після появи канону, І. називали перший тропар кожної пісні канону.
Словник-довідник музичних термінів