Значення в інших словниках
-
домаха —
дома́ха іменник жіночого роду шабля з дамаської сталі іст.
Орфографічний словник української мови
-
домаха —
-и, ж. Старовинна назва шаблі, виготовленої з дамаської сталі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
домаха —
И, ж., іст. Старовинна назва шаблі, виготовленої з дамаської сталі. Шию витягне з плеч. Із піхв рубцювату вийме домаху... (ЗД:142).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
домаха —
див. дім
Словник синонімів Вусика
-
домаха —
ША́БЛЯ (холодна зброя з кривим сталевим лезом), КЛИНО́К, ША́ШКА розм., КОРАБЕ́ЛЯ заст.; ДОМА́ХА заст. (з дамаської сталі). Блиснула шабля в першого, креснула в другого, ще й в третього клинок... (П. Тичина); — Мого (чоловіка), молодиці, першого вб'ють.
Словник синонімів української мови
-
домаха —
ДОМА́ХА, и, ж. Старовинна назва шаблі, виготовленої з дамаської сталі. По Поліссі Гонта бенкетує, А Залізняк в Смілянщині Домаху гартує (Шевч., І, 1951, 114); Синові залишив [Стратон].. кілька гаківниць з козацького острова та з десяток домах (Стельмах, Хліб.., 1959, 84).
Словник української мови в 11 томах
-
домаха —
Домаха, -хи ж. 1) Жилище, домъ, мѣстопребываніе (у рыбаковъ). Браун. 43. 2) Первый уловъ, ближайшій къ стоянкѣ рыбаковъ. Левиц. І.
Словник української мови Грінченка