домаха

дома́ха

И, ж., іст. Старовинна назва шаблі, виготовленої з дамаської сталі.

Шию витягне з плеч. Із піхв

рубцювату вийме домаху... (ЗД:142).

Значення в інших словниках

1. домаха — дома́ха іменник жіночого роду шабля з дамаської сталі іст.  Орфографічний словник української мови
2. домаха — -и, ж. Старовинна назва шаблі, виготовленої з дамаської сталі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. Домаха — див. Домна. Й  Власні імена людей. Словник-довідник
4. домаха — див. дім  Словник синонімів Вусика
5. домаха — ША́БЛЯ (холодна зброя з кривим сталевим лезом), КЛИНО́К, ША́ШКА розм., КОРАБЕ́ЛЯ заст.; ДОМА́ХА заст. (з дамаської сталі). Блиснула шабля в першого, креснула в другого, ще й в третього клинок... (П. Тичина); — Мого (чоловіка), молодиці, першого вб'ють.  Словник синонімів української мови
6. домаха — ДОМА́ХА, и, ж. Старовинна назва шаблі, виготовленої з дамаської сталі. По Поліссі Гонта бенкетує, А Залізняк в Смілянщині Домаху гартує (Шевч., І, 1951, 114); Синові залишив [Стратон].. кілька гаківниць з козацького острова та з десяток домах (Стельмах, Хліб.., 1959, 84).  Словник української мови в 11 томах
7. домаха — Домаха, -хи ж. 1) Жилище, домъ, мѣстопребываніе (у рыбаковъ). Браун. 43. 2) Первый уловъ, ближайшій къ стоянкѣ рыбаковъ. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка