абикуди
АБИ́КУДИ, присл.
Хоч куди, у будь-яке місце.
Присутні засміялися, відзначивши, що “баритон” має свою думку і не так спроста погодиться абикуди їхати (Іван Ле);
// Без певного напряму.
Вийшов Корній з двору за ворота, став, прихилився до стовпа, дивиться абикуди, нічого не бачить, нічого не чує (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)