абштрих

А́БШТРИХ, у, ч., мет.

Шлак, який отримують при очищенні свинцю від арсену і сурми.

Абштрих знімається з поверхні розплавленого нечистого свинцю при рафінуванні (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. абштрих — -у, ч. Шлак, що утворюється при очищенні чорнового свинцю від домішок арсену та стибію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. абштрих — а́бштрих (нім. Abstrich – окалина) спечена речовина (шлак), що утворюється при очищенні свинцю від домішок миш’яку й сурми.  Словник іншомовних слів Мельничука