абштрих

а́бштрих

-у, ч.

Шлак, що утворюється при очищенні чорнового свинцю від домішок арсену та стибію.

Значення в інших словниках

1. абштрих — А́БШТРИХ, у, ч., мет. Шлак, який отримують при очищенні свинцю від арсену і сурми. Абштрих знімається з поверхні розплавленого нечистого свинцю при рафінуванні (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. абштрих — а́бштрих (нім. Abstrich – окалина) спечена речовина (шлак), що утворюється при очищенні свинцю від домішок миш’яку й сурми.  Словник іншомовних слів Мельничука