авантюрницький

АВАНТЮ́РНИЦЬКИЙ, рідко АВАНТУ́РНИЦЬКИЙ, а, е.

Пройнятий авантюризмом, оснований на авантюризмі.

Минулась молодість, пролинула ціла епоха в химерній авантурницькій метушні (О. Довженко);

Я певна, що вона не знала про його авантюрницькі плани (І. Кулик);

У недавно заселеному краї було багато бродячого авантюрницького елементу, щоб постачати людський матеріал для таких ватаг (з наук. літ.);

// Власт. авантюристові (у 1 знач.).

Жора послухався і скромно став скраю, обличчя його було печальне і з нього майже зник авантюрницький вираз (із журн.).

Значення в інших словниках

1. авантюрницький — авантю́рницький прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. авантюрницький — рідко авантурницький, -а, -е. Пройнятий авантюризмом, оснований на авантюризмі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. авантюрницький — АВАНТЮ́РНИЦЬКИЙ, рідко АВАНТУ́РНИЦЬКИЙ, а, е. Пройнятий авантюризмом, оснований на авантюризмі. Я певна, що вона не знала про його авантюрницькі плани (Кулик, Записки консула, 1958, 51); // Власт. авантюристові (в 1 знач.). Авантюрницькі нахили.  Словник української мови в 11 томах