авантюрницький
АВАНТЮ́РНИЦЬКИЙ, рідко АВАНТУ́РНИЦЬКИЙ, а, е. Пройнятий авантюризмом, оснований на авантюризмі.
Я певна, що вона не знала про його авантюрницькі плани (Кулик, Записки консула, 1958, 51);
// Власт. авантюристові (в 1 знач.).
Авантюрницькі нахили.
Словник української мови (СУМ-11)