авантюрник

АВАНТЮ́РНИК, рідко АВАНТУ́РНИК, а, ч. Те саме, що авантюри́ст (у 1 знач.).

Знала небога, що вийди вона за котрого з тих розпитих панків, картярів та авантурників, то й.. того мізерного господарства у неї не стане (Фр., III, 1950, 440);

Я починала думати, що в особі доктора Гальванеску маю справу з якимсь чи то політичним, чи то кримінальним авантюрником (Смолич, І, 1958, 194).

Значення в інших словниках

1. авантюрник — авантю́рник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. авантюрник — рідко авантурник, -а, ч. Те саме, що авантюрист (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. авантюрник — АВАНТЮ́РНИК, рідко АВАНТУ́РНИК, а, ч. Те саме, що авантюри́ст 1. Знала небога, що вийди вона за котрого з тих розпитих панків, картярів та авантурників, то й .. того мізерного господарства у неї не стане (І.  Словник української мови у 20 томах