Словник української мови в 11 томах

авантюрниця

АВАНТЮ́РНИЦЯ, рідко АВАНТУ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до авантю́рний.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. авантюрниця — авантю́рниця іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. авантюрниця — рідко авантурниця, -і. Жін. до авантюрник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. авантюрниця — АВАНТЮ́РНИЦЯ, рідко АВАНТУ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до авантю́рник, аванту́рник. Це авантурниця з нiг до голови (Ю. Яновський); Я знов сердився. Проклята відьма! Мізерна авантюрниця! (У. Самчук); Її псевдо було Мата Харі. І вона справлялась із завданнями так само, як і легендарна авантюрниця (із журн.).  Словник української мови у 20 томах