Значення в інших словниках
-
авантюрниця —
авантю́рниця іменник жіночого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
авантюрниця —
АВАНТЮ́РНИЦЯ, рідко АВАНТУ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до авантю́рник, аванту́рник. Це авантурниця з нiг до голови (Ю. Яновський); Я знов сердився. Проклята відьма! Мізерна авантюрниця! (У. Самчук); Її псевдо було Мата Харі. І вона справлялась із завданнями так само, як і легендарна авантюрниця (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
авантюрниця —
АВАНТЮ́РНИЦЯ, рідко АВАНТУ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до авантю́рний.
Словник української мови в 11 томах