авантюрниця

АВАНТЮ́РНИЦЯ, рідко АВАНТУ́РНИЦЯ, і, ж.

Жін. до авантю́рник, аванту́рник.

Це авантурниця з нiг до голови (Ю. Яновський);

Я знов сердився. Проклята відьма! Мізерна авантюрниця! (У. Самчук);

Її псевдо було Мата Харі. І вона справлялась із завданнями так само, як і легендарна авантюрниця (із журн.).

Значення в інших словниках

1. авантюрниця — авантю́рниця іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. авантюрниця — рідко авантурниця, -і. Жін. до авантюрник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. авантюрниця — АВАНТЮ́РНИЦЯ, рідко АВАНТУ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до авантю́рний.  Словник української мови в 11 томах