аварія
АВА́РІЯ, ї, ж.
1. Пошкодження, поломка механізму, машини, деталі і т. ін. під час роботи або руху.
Корабель знаходиться на такій близькій віддалі від плавучого крижаного острова, що корабельна аварія неминуча (О. Довженко);
Жваво бігали вгору й униз вагончики, перевертались на естакаді, сипалось через бункер вугілля на залізничні платформи, і – жодної аварії, жодного, хоч би маленького, перебою! (Б. Антоненко-Давидович);
Ніколи не було в нього аварій, він знає всі капризи машини, він відчуває її (А. Трипільський);
// Катастрофа або загибель, викликані таким пошкодженням і звичайно супроводжувані людськими жертвами.
– Ну як ти? – загукав, як до глухої. – Не злякалася? Така жахлива аварія! (із журн.);
В аварії вантажного літака загинули троє членів екіпажу (з газ.).
2. перен., розм. Невдача, несподіване порушення перебігу якоїсь справи; нещастя.
У цій усій проклятій свистоплясці, в цій грандіозній аварії всіх і вся, в цім оголенні безглуздої порожнечі, в цій, нарешті, переоцінці всіх вартостей і самої людини вогнем і залізом – це вічне прокляте питання стало, як стовп, і стояло передо мною, доки я його не вирішив (І. Багряний);
Зазнавши аварії в житейському морі, людина пливе до найближчого берега (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)