авлос
АВЛО́С, а, ч.
Давній духовий музичний інструмент із подвійною тростиною і циліндричним каналом, який був поширений у Стародавній Греції та Передній Азії.
Головним духовим інструментом у Стародавній Греції був авлос, який складався із двох трубок із подвійними язичками, на яких грали одночасно, причому одна з трубок давала басовий супровід для другої (з наук.-попул. літ.);
Авлос мав різкий звук, використовувався в античній трагедії, у військовій музиці та для супроводу співу (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)