адамант
АДАМА́НТ, а, ч.
Коштовний камінь; діамант.
* Образно. – Не плач, панно, не плач, адамант мій! – втішала Сару жебрачка, цілуючи її холодні руки (М. Старицький);
Хто здобув у душі дорогоцінний небесний адамант – для того не існує горя, нещастя, нестатків, бо він має найбільше у світі багатство... (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)