адресат
АДРЕСА́Т, а, ч.
1. Той, кому адресується, надсилається лист, телеграма і т. ін.; одержувач.
Він [листоноша] такий педант, що тільки в руки адресатові віддає рекомендовані листи (Леся Українка);
Система зв'язку забезпечує передавання інформації від відправника до адресата (із журн.).
2. Той, до кого звернена мова, звертається хто-небудь.
Справжнє благородство ума знає захоплення і співчуття. Я [О. Довженко] помилився в адресаті. Я не почув захоплення “Битвою” і не втолив [втамував] пошматовану свою творчу душу співчуттям начальника (О. Довженко);
Художнє слово, що знаходить своєчасно адресата, – значуща сила (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)