алегорія
АЛЕГО́РІЯ, ї, ж.
Втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі.
Вдаючись до поетичної алегорії, Ю. Боршош-Кум'ятський в образі “зажуреної трембіти” показав тогочасне Закарпаття (з наук. літ.);
У байці більше, ніж у будь-якому іншому жанрі, алегорія є засобом художнього розкриття явищ (з газ.);
// Вираз, що передає абстрактне поняття через конкретний художній образ.
Він [лист] був писаний трохи старим квітистим стилем, з алегоріями й довгими виробленими періодами (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)