алегорія
АЛЕГО́РІЯ, ї, ж. Втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі.
Вдаючись до поетичної алегорії, автор [Ю. Боршош-Кум’ятський] в образі "зажуреної трембіти" показав тогочасне Закарпаття (Рад. літ-во, 6, 1957, 45);
У байці більше, ніж у будь-якому іншому жанрі, алегорія є засобом художнього розкриття явищ (Літ. газ., 29.VII 1958, 3);
// Вислів, що виражає абстрактне поняття через конкретний художній образ.
Він [лист] був писаний трохи старим квітистим стилем, з алегоріями й довгими виробленими періодами (Коцюб., І, 1955, 406).
Словник української мови (СУМ-11)