альбіт
АЛЬБІ́Т, у, ч.
Мінерал із класу силікатів, білий натрієвий польовий шпат.
Альбіт характеризується підвищеним вмістом і складним та різноманітним складом мінералів, що містять легколетючі компоненти – воду, фтор, хлор, бром та ін. (з наук. літ.);
Альбіт поширений в Україні, де його використовують як будівельний матеріал, а чисті альбіти застосовують у керамічній промисловості (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)