альбіція

АЛЬБІ́ЦІЯ, ї, ж.

Рід дерев або кущів родини бобових із кулястими суцвіттями, квіти яких мають дуже довгі тичинки; поширені у тропіках і субтропіках.

Як декоративне дерево альбіція вирощується часто під назвою персидської мімози в Південній Європі, Криму, Середній Азії, на Кавказі (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. альбіція — альбі́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. альбіція — -ї, ж. Рід деревних та кущових рослин родини мімозових.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. альбіція — альбі́ція рід деревних та кущових рослин родини мімозових. Поширені в тропіках і субтропіках. Деякі види мають цінну деревину й кору, багату на дубильні речовини або сапонін. В СРСР вирощують як декоративну рослину.  Словник іншомовних слів Мельничука