анабазин
АНАБАЗИ́Н, у, ч., хім.
Органічна отруйна речовина, яку застосовують у сільському господарстві для знищення шкідливих комах.
Хронічні отруєння нікотином і анабазином звичайно починаються зі скарг на серцебиття, розлад сну, головні болі, запаморочення, дражливість, підвищену пітливість, слинотечу (з наук. літ.);
Анабазин є ізомером нікотину і являє собою безколірну олію, що набуває під впливом світла і повітря жовтуватого кольору (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)