Словник української мови у 20 томах

анабазин

АНАБАЗИ́Н, у, ч., хім.

Органічна отруйна речовина, яку застосовують у сільському господарстві для знищення шкідливих комах.

Хронічні отруєння нікотином і анабазином звичайно починаються зі скарг на серцебиття, розлад сну, головні болі, запаморочення, дражливість, підвищену пітливість, слинотечу (з наук. літ.);

Анабазин є ізомером нікотину і являє собою безколірну олію, що набуває під впливом світла і повітря жовтуватого кольору (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. анабазин — анабази́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. анабазин — -у, ч. Органічна отруйна речовина, яку застосовують у сільському господарстві для знищення шкідливих комах. Ізомер нікотину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. анабазин — анабази́н (від анабазис) органічна отруйна речовина, алколоїд. Застосовують у сільському господарстві для знищення шкідливих комах.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. анабазин — АНАБАЗИ́Н, у, ч. Органічна отруйна речовина, яку застосовують у сільському господарстві для знищення шкідливих комах. Анабазин є ізомером нікотину. Являє собою безколірну олію, що набирає під впливом світла і повітря жовтуватого кольору (Підручник дезинф.  Словник української мови в 11 томах