анабазин
АНАБАЗИ́Н, у, ч. Органічна отруйна речовина, яку застосовують у сільському господарстві для знищення шкідливих комах.
Анабазин є ізомером нікотину. Являє собою безколірну олію, що набирає під впливом світла і повітря жовтуватого кольору (Підручник дезинф., 1953, 187);
Хронічні отруєння нікотином і анабазином звичайно починаються з скарг на серцебиття, розлад сну, головні болі, запаморочення, дразливість, підвищену пітливість, слинотечу (Лікар. експертиза.., 1958, 154).
Словник української мови (СУМ-11)