анабазис
АНАБА́ЗИС, у, ч.
Напівкущова або трав'яниста багаторічна рослина родини лободових, поширена перев. у Середній Азії; їжачник.
Сарсазан шишкуватий не поступається токсичністю перед анабазисом, з якого, як відомо, добувають анабазин-сульфат (з наук. літ.);
Цвіте анабазис у липні–серпні, плоди дозрівають у жовтні (із журн.);
Анабазис використовується для виготовлення препаратів проти шкідливих комах (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)