андроцей

АНДРОЦЕ́Й, ю, ч., бот.

Сукупність тичинок у квітці.

У повній квітці, де є всі частини, дещо вище містяться тичинки, які утворюють андроцей (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. андроцей — (росл.) пиляччя  Словник чужослів Павло Штепа
2. андроцей — -я, ч. Сукупність тичинок квітки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. андроцей — андроце́й (від андро... і грец. οικια – житло, оселя) сукупність тичинок квітки.  Словник іншомовних слів Мельничука