андроцей

андроце́й

-я, ч.

Сукупність тичинок квітки.

Значення в інших словниках

1. андроцей — (росл.) пиляччя  Словник чужослів Павло Штепа
2. андроцей — АНДРОЦЕ́Й, ю, ч., бот. Сукупність тичинок у квітці. У повній квітці, де є всі частини, дещо вище містяться тичинки, які утворюють андроцей (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. андроцей — андроце́й (від андро... і грец. οικια – житло, оселя) сукупність тичинок квітки.  Словник іншомовних слів Мельничука