андроцей

андроце́й

-я, ч.

Сукупність тичинок квітки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. андроцей — (росл.) пиляччя Словник чужослів Павло Штепа
  2. андроцей — АНДРОЦЕ́Й, ю, ч., бот. Сукупність тичинок у квітці. У повній квітці, де є всі частини, дещо вище містяться тичинки, які утворюють андроцей (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. андроцей — андроце́й (від андро... і грец. οικια – житло, оселя) сукупність тичинок квітки. Словник іншомовних слів Мельничука