андроцей

андроце́й

(від андро... і грец. οικια – житло, оселя)

сукупність тичинок квітки.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. андроцей — (росл.) пиляччя Словник чужослів Павло Штепа
  2. андроцей — -я, ч. Сукупність тичинок квітки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. андроцей — АНДРОЦЕ́Й, ю, ч., бот. Сукупність тичинок у квітці. У повній квітці, де є всі частини, дещо вище містяться тичинки, які утворюють андроцей (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах