анонімник

АНОНІ́МНИК, а, ч., розм.

Той, хто пише анонімки.

Що їй [Інні] до горя цього брезклого випивохи, анонімника, наклепника, який .. так постарів і зів'яв (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. анонімник — аноні́мник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. анонімник — -а, ч., розм. Про того, хто пише анонімні листи, заяви і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови