анонімниця
АНОНІ́МНИЦЯ, і, ж., розм.
Жін. до аноні́мник.
Анонімниця навела у листі дійсні факти про неналежне ставлення до дітей у школі, але не підписалася власним ім'ям, бо боялася гніву педагогів (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)АНОНІ́МНИЦЯ, і, ж., розм.
Жін. до аноні́мник.
Анонімниця навела у листі дійсні факти про неналежне ставлення до дітей у школі, але не підписалася власним ім'ям, бо боялася гніву педагогів (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)