анчар
АНЧА́Р, а, ч.
Дерево або чагарник родини шовковицевих, поширені у тропіках Азії та Африки, що містять отруйні алкалоїди.
У відомому вірші “Анчар” О. С. Пушкін описує отруйність яванського дерева анчара (з наук.-попул. літ.);
Анчар – отруйне дерево, яке росте у вологих тропічних лісах Південної та Південно-Східної Азії (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)