аніже
АНІЖЕ́, присл., розм.
Уживається в знач., близькому до ні-ні, нічого.
Нікому ж про це аніже! (Сл. Гр.);
// Нітрохи, зовсім, ніяк.
Комірник Гнат, треба сказати, аніже не пригнічений з першої невдачі (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)