аніже
АНІЖЕ́, присл., розм. Уживається в значенні, близькому до ні-ні, нічого.
Нікому ж про це аніже! (Сл. Гр.).
Аніже́ не — нітрохи не, зовсім не.
Комірник Гнат, треба сказати, аніже не пригнічений з першої невдачі (Горд., І, 1959, 586).
Словник української мови (СУМ-11)