аніже —
АНІЖЕ́, присл., розм. Уживається в знач., близькому до ні-ні, нічого. Нікому ж про це аніже! (Сл. Гр.); // Нітрохи, зовсім, ніяк. Комірник Гнат, треба сказати, аніже не пригнічений з першої невдачі (К. Гордієнко).
Словник української мови у 20 томах
аніже —
АНІЖЕ́, присл., розм. Уживається в значенні, близькому до ні-ні, нічого. Нікому ж про це аніже! (Сл. Гр.). Аніже́ не — нітрохи не, зовсім не. Комірник Гнат, треба сказати, аніже не пригнічений з першої невдачі (Горд., І, 1959, 586).
Словник української мови в 11 томах