апатозавр
АПАТОЗА́ВР, а, ч., палеонт.
Викопний велетенський рослиноїдний динозавр підряду зауроподів мезозойської ери довжиною понад 20 метрів із помірно довгою шиєю і порівняно невеликою головою; бронтозавр.
Апатозавр, швидше за все, захищався хвостом і гострими кігтями, розташованими по одному на кожній з передніх кінцівок (з наук.-попул. літ.);
Апатозаври, хоча й важили близько 30 тонн, пересувались з такою ж легкістю, що й сучасні слони, і навіть могли бігати (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)