Словник української мови у 20 томах

апатрид

АПАТРИ́Д, а, ч., юр.

Особа без громадянства.

Чинним законодавством України передбачено, що засновниками релігійних громад повинні визнаватись лише громадяни України (а не іноземці та апатриди, котрі постійно проживають в Україні) (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. апатрид — апатри́д іменник чоловічого роду, істота людина без громадянства  Орфографічний словник української мови