апогамія

АПОГА́МІЯ, ї, ж., біол.

Один із способів нестатевого розмноження деяких тварин і вищих рослин.

У грибів і рідше папоротей спостерігаємо утворення зародка в результаті апогамії (з наук. літ.);

Існують різні способи нестатевого розмноження тварин і рослин – партеногенез, апогамія, апоспорія (з наук.-попул. літ.);

Апогамія дозволяє розвиватися зародку з будь-якої клітини статевого покоління (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. апогамія — апога́мія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. апогамія — (мед.) яловість, див. стерильний, агенезія  Словник чужослів Павло Штепа
3. апогамія — -ї, ж. Спосіб нестатевого розмноження деяких вищих рослин, при якому зародок розвивається без запліднення з будь-якої клітини гаметофіта або спорофіта.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. апогамія — апога́мія (від апо... і ...гамія) спосіб нестатевого розмноження деяких вищих рослин, при якому зародок розвивається без запліднення з будь-якої клітини гаметофіта або спорофіта.  Словник іншомовних слів Мельничука