аргумент
АРГУМЕ́НТ, ч.
1. род. у. Підстава, доказ, які наводяться для обґрунтування, підтвердження чого-небудь.
Те, що загал .. почуває, він [критик] повинен висказати словами. Обставити аргументами, підвести під якісь вищі принципи (І. Франко);
Йому [в'язневі] досить було навести в присутності вищого начальства кілька фактів і підперти аргументами, й Криворучкова пісня була проспівана (І. Багряний);
Ніякі аргументи не переконували його (Л. Дмитерко).
2. род. а, мат. Незалежна змінна величина.
Функція називається спадною на деякому проміжку, якщо більшому значенню аргумента з цього проміжку відповідає менше значення функції (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)