аргумент —
-у, ч. 1》 книжн. Підстава, доказ, які наводяться для обґрунтування, підтвердження чого-небудь. 2》 мат. Незалежна змінна величина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
аргумент —
АРГУМЕ́НТ, ч. 1. род. у. Підстава, доказ, які наводяться для обґрунтування, підтвердження чого-небудь. Те, що загал .. почуває, він [критик] повинен висказати словами. Обставити аргументами, підвести під якісь вищі принципи (І.
Словник української мови у 20 томах
аргумент —
аргуме́нт (лат. argumentum, від arguo – показую, виявляю) 1. Підстава, доказ, які наводяться для обгрунтування, підтвердження чого-небудь. 2. матем. А. функції – незалежна змінна величина.
Словник іншомовних слів Мельничука
аргумент —
АРГУМЕНТ (лат. argumentum — доказ) — 1) Підстава, доказ, які наводяться для обґрунтування підтвердження чогось. 2) У логіці — істинне судження, за допомогою якого в процесі логічного доведення встановлюють істинність тези. При доведенні...
Філософський енциклопедичний словник
аргумент —
ДО́ВІД (певне міркування або факт, що наводиться, щоб ствердити істинність чогось), ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, СВІ́ДЧЕННЯ, ПОСВІ́ДЧЕННЯ рідше, АРГУМЕ́НТ книжн., РЕЗО́Н розм., ПРИТИ́КА розм.; ДО́КАЗ (перев. фактичний, речовий).
Словник синонімів української мови
аргумент —
АРГУМЕ́НТ, у, ч. 1. книжн. Підстава, доказ, які наводяться для обгрунтування, підтвердження чого-небудь. Те, що загал.. почуває, він [критик] повинен висказати словами. Обставити аргументами, підвести під якісь вищі принципи (Фр.
Словник української мови в 11 томах
аргумент —
рос. аргумент (латин. argumen-tum від arguo — показую, виявляю) — 1. Підстава, доказ, які обґрунтовують, підтверджують що-небудь. 2. У підприємництві: елемент рекламного звернення, що сприяє формуванню позитивного ставлення до окремих товарів, послуг.
Eкономічна енциклопедія