аргумент
аргуме́нт
[аргумент]
-нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аргумент — (міркування, щоб ствердити щось) доказ, довід, підтвердження, обґрунтування. Словник синонімів Полюги
- аргумент — аргуме́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- аргумент — (у полеміці) доказ, підстава, підпертя, обґрунтовання, резон. Словник синонімів Караванського
- аргумент — (від лат. argumentum ) логічний довід, який є основою доказу Словник іншомовних соціокультурних термінів
- аргумент — Довід Словник чужослів Павло Штепа
- аргумент — -у, ч. 1》 книжн. Підстава, доказ, які наводяться для обґрунтування, підтвердження чого-небудь. 2》 мат. Незалежна змінна величина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аргумент — АРГУМЕ́НТ, ч. 1. род. у. Підстава, доказ, які наводяться для обґрунтування, підтвердження чого-небудь. Те, що загал .. почуває, він [критик] повинен висказати словами. Обставити аргументами, підвести під якісь вищі принципи (І. Словник української мови у 20 томах
- аргумент — Аргументація, довід, доказ, резон, факт, фактаж Фразеологічні синоніми: незаперечний аргумент; незаперечний доказ Словник синонімів Вусика
- аргумент — аргуме́нт (лат. argumentum, від arguo – показую, виявляю) 1. Підстава, доказ, які наводяться для обгрунтування, підтвердження чого-небудь. 2. матем. А. функції – незалежна змінна величина. Словник іншомовних слів Мельничука
- аргумент — АРГУМЕНТ (лат. argumentum — доказ) — 1) Підстава, доказ, які наводяться для обґрунтування підтвердження чогось. 2) У логіці — істинне судження, за допомогою якого в процесі логічного доведення встановлюють істинність тези. При доведенні... Філософський енциклопедичний словник
- аргумент — ДО́ВІД (певне міркування або факт, що наводиться, щоб ствердити істинність чогось), ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, СВІ́ДЧЕННЯ, ПОСВІ́ДЧЕННЯ рідше, АРГУМЕ́НТ книжн., РЕЗО́Н розм., ПРИТИ́КА розм.; ДО́КАЗ (перев. фактичний, речовий). Словник синонімів української мови
- аргумент — АРГУМЕ́НТ, у, ч. 1. книжн. Підстава, доказ, які наводяться для обгрунтування, підтвердження чого-небудь. Те, що загал.. почуває, він [критик] повинен висказати словами. Обставити аргументами, підвести під якісь вищі принципи (Фр. Словник української мови в 11 томах
- аргумент — рос. аргумент (латин. argumen-tum від arguo — показую, виявляю) — 1. Підстава, доказ, які обґрунтовують, підтверджують що-небудь. 2. У підприємництві: елемент рекламного звернення, що сприяє формуванню позитивного ставлення до окремих товарів, послуг. Eкономічна енциклопедія