аргументований
АРГУМЕНТО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до аргументува́ти.
Публікація була настільки аргументована, що спонукала кардіологів перебудуватись і перейти до нового формулювання діагнозу (з мемуарної літ.);
// у знач. прикм.
Не приймаючи до кінця його суджень, він беззастережно приймав його напір, аргументовану впевненість, переконаність (Г. Усач);
Обов'язком усіх літераторів, працівників усіх галузей мистецтва є зміцнення творчої дружби на основі взаємної допомоги, всемірного розвитку товариської ділової, аргументованої критики й вимогливості (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)