аргументація
АРГУМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Те саме, що аргументува́ння.
Відчуваєш силу в його такій грубій, але й незаперечній аргументації (Іван Ле).
2. Сукупність аргументів (у 1 знач.).
Властивої полемічної аргументації в його [І. Вишенського] писаннях не так багато, як би веліла догадуватися назва полеміста (І. Франко);
Галілей розробив філософську й фізичну аргументацію на користь системи Коперника про обертання Землі навколо Сонця (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)