аргументація
АРГУМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж., книжн.
1. Те саме, що аргументува́ння.
Відчуваєш силу в його такій грубій, але й незаперечній аргументації (Ле, Міжгір’я, 1953і 342).
2. Сукупність аргументів (у 1 знач.).
Властивої полемічної аргументації в його [І. Вишенського] писаннях не так багато, як би веліла догадуватися назва полеміста (Фр., XVI, 1955, 426);
Галілей розробив філософську й фізичну аргументацію на користь системи Коперника про обертання Землі навколо Сонця (Наука.., 10, 1958, 45).
Словник української мови (СУМ-11)