Значення в інших словниках
-
аргументація —
аргументація – аргументування Збігаються у значенні “наведення доказів на користь чогось”. Переконлива аргументація (переконливе аргументування) висунутих положень. Тільки аргументація вживається у розумінні “сукупність аргументів”. Положення підкріплені солідною аргументацією.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
аргументація —
Специфічна інтелектуально-вербальна діяльність, спосіб міркування, який забезпечує переконливість, осмисленість та обгрунтування публічного виступу; приведення сукупності доказів або аргументів на користь якої-небудь позиції. англ. argumentation; нім.
Словник із соціальної роботи
-
аргументація —
-ї, ж. 1》 Те саме, що аргументування. 2》 Сукупність аргументів (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
аргументація —
АРГУМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Те саме, що аргументува́ння. Відчуваєш силу в його такій грубій, але й незаперечній аргументації (Іван Ле). 2. Сукупність аргументів (у 1 знач.). Властивої полемічної аргументації в його [І.
Словник української мови у 20 томах
-
аргументація —
див. аргумент
Словник синонімів Вусика
-
аргументація —
аргумента́ція (лат. argumentatio) наведення аргументів на користь чого-небудь.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
аргументація —
АРГУМЕНТАЦІЯ — процес обґрунтування людиною певного положення (твердження, гіпотези, концепції) з метою переконання в його істинності, слушності С. труктура А. складається із тези, аргументів та демонстрації. Розрізняють різні види...
Філософський енциклопедичний словник
-
аргументація —
АРГУМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. 1. Те саме, що аргументува́ння. Відчуваєш силу в його такій грубій, але й незаперечній аргументації (Ле, Міжгір’я, 1953і 342). 2. Сукупність аргументів (у 1 знач.). Властивої полемічної аргументації в його [І.
Словник української мови в 11 томах
-
аргументація —
рос. аргументация (латин. argumentatio) — наведення аргументів на користь чого-небудь чи кого-небудь.
Eкономічна енциклопедія