арештантський
АРЕШТА́НТСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до арешта́нт.
Він щовечора розповідав нам свої прекрасні казки .. і багато закрашував наше сумне арештантське життя (С. Васильченко);
// Належний арештантові.
Шапок не було майже ні в кого .. На тілі діряві, затерті, брудні рештки пальт та арештантських бушлатів (В. Винниченко);
// Признач. для арештантів.
На запасній колії стоїть невеличкий поїзд, арештантський вагон з заґратованими вікнами, два тепляки і класний (О. Донченко);
// у знач. ім. арешта́нтська, кої, ж. Приміщення для тимчасового утримання арештованих.
А потім розмістили їх: в арештантську всіх, – лише Давида взяв рудий за руку й повів до флігеля (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)