Словник української мови у 20 томах

арештантка

АРЕШТА́НТКА, и, ж.

Жін. до арешта́нт.

До двох арештанток-бабів ще третю пан ключник привів (І. Франко);

– Треба б лікаря для арештантки, – промовила вона байдуже до поручика (Олесь Досвітній).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. арештантка — арешта́нтка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. арештантка — -и. Жін. до арештант.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. арештантка — АРЕШТА́НТКА, и, ж. Жін. до арешта́нт. До двох арештанток-бабів ще третю пан ключник привів (Фр., XIII, 1954, 103); — Треба б лікаря для арештантки, — промовила вона байдуже до поручика (Досв., Вибр.,1959, 83).  Словник української мови в 11 томах
  4. арештантка — Арешта́нтка, -ки ж. Арестантка. Желех.  Словник української мови Грінченка