арештантка

АРЕШТА́НТКА, и, ж. Жін. до арешта́нт.

До двох арештанток-бабів ще третю пан ключник привів (Фр., XIII, 1954, 103);

— Треба б лікаря для арештантки, — промовила вона байдуже до поручика (Досв., Вибр.,1959, 83).

Значення в інших словниках

1. арештантка — арешта́нтка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. арештантка — -и. Жін. до арештант.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. арештантка — АРЕШТА́НТКА, и, ж. Жін. до арешта́нт. До двох арештанток-бабів ще третю пан ключник привів (І. Франко); – Треба б лікаря для арештантки, – промовила вона байдуже до поручика (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
4. арештантка — Арешта́нтка, -ки ж. Арестантка. Желех.  Словник української мови Грінченка