арештантський
АРЕШТА́НТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до арешта́нт, арешта́нти.
Він щовечора розповідав нам свої прекрасні казки.. і багато закрашував наше сумне арештантське життя (Вас., IV, 1960, 44);
// Належний арештантові.
Арештантський халат;
// Признач. для арештантів.
На запасній колії стоїть невеличкий поїзд; арештантський вагон з загратованими вікнами, два тепляки і класний (Донч., II, 1956, 235);
// у знач. ім. арештантська, кої, ж. Приміщення для тимчасового утримання арештованих.
А потім розмістили їх: в арештантську всіх, — лише Давида взяв рудий за руку й повів до флігеля (Головко, II, 1957, 162).
Словник української мови (СУМ-11)