арештант
АРЕШТА́НТ, а, ч.
Той, хто перебуває під арештом; арештований, в'язень.
Арештанти мовчки виконали його [наглядача] наказ, і похід рушив .. на вулицю (І. Франко);
Настя вперше зроду вступила до тюрми. Важкий дух, високі та чорні хати з заґратованими вікнами, арештанти в широких сіряках – усе те вразило її дуже прикро (М. Коцюбинський);
Вже давно на горі Березовій, біля кам'яного стовпа, попрощались з рідним краєм арештанти (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)