Словник української мови у 20 томах

астенія

АСТЕНІ́Я, ї, ж., мед.

Загальна кволість, швидка втомлюваність, мінливість настрою, що виникає внаслідок хвороби, перевтоми, недотримання режиму харчування, праці та відпочинку.

Астенію часто переборюють спортом (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. астенія — астені́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. астенія — Нервово-психічна слабкість, що проявляється у підвищеній втомі та дратівливості. англ. asthenia; нім. Asthenie f=, …ni / en; угор. aszténia; рос. астения.  Словник із соціальної роботи
  3. астенія — -ї, ж. Стан нервово-психічної слабкості. Гіперстенічна астенія — астенія в результаті послаблення функції активного гальмування. Гіпостенічна астенія — астенія в результаті послаблення процесів збудження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. астенія — астені́я (від грец. ασθένεια – безсилля, слабість) стан безсилля, загальна кволість організму.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. астенія — ВИ́СНАЖЕННЯ (відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо), ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ОСЛА́БЛЕННЯ, ОСЛА́БЛЕНІСТЬ, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ, ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЛЯ, БЕЗСИ́ЛІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, СЛА́БІСТЬ, ЗНЕМО́ГА, ЗМУ́ЧЕНІСТЬ, КВО́ЛІСТЬ...  Словник синонімів української мови
  6. астенія — АСТЕНІ́Я, ї, ж., мед. Загальна кволість організму; безсилля.  Словник української мови в 11 томах