АСТЕНІ́Я, ї, ж., мед. Загальна кволість організму; безсилля.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
астенія —
астені́я іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
астенія —
Нервово-психічна слабкість, що проявляється у підвищеній втомі та дратівливості. англ. asthenia; нім. Asthenie f=, …ni / en; угор. aszténia; рос. астения.
Словник із соціальної роботи
астенія —
-ї, ж. Стан нервово-психічної слабкості. Гіперстенічна астенія — астенія в результаті послаблення функції активного гальмування. Гіпостенічна астенія — астенія в результаті послаблення процесів збудження.
Великий тлумачний словник сучасної мови
астенія —
АСТЕНІ́Я, ї, ж., мед. Загальна кволість, швидка втомлюваність, мінливість настрою, що виникає внаслідок хвороби, перевтоми, недотримання режиму харчування, праці та відпочинку. Астенію часто переборюють спортом (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
астенія —
астені́я (від грец. ασθένεια – безсилля, слабість) стан безсилля, загальна кволість організму.
Словник іншомовних слів Мельничука
астенія —
ВИ́СНАЖЕННЯ (відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо), ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ОСЛА́БЛЕННЯ, ОСЛА́БЛЕНІСТЬ, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ, ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЛЯ, БЕЗСИ́ЛІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, СЛА́БІСТЬ, ЗНЕМО́ГА, ЗМУ́ЧЕНІСТЬ, КВО́ЛІСТЬ...
Словник синонімів української мови